Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила Глобальну доповідь про стан боротьби з раком — 2026. У масштабному звіті на 280 сторінок проаналізовано захворюваність, смертність, виживаність, профілактику, раннє виявлення, доступність лікування та досвід людей, які зіткнулися з онкологічним захворюванням.
Головний висновок документа є водночас тривожним і важливим: світ уже має значну частину знань та інструментів, необхідних для зменшення онкологічного тягаря. Проте між ухваленими стратегіями та їхнім практичним виконанням залишається величезна прірва.
За оцінками ВООЗ, у 2024 році у світі було діагностовано 20,6 мільйона нових випадків раку, а майже 10 мільйонів людей померли від злоякісних новоутворень.
Протягом життя рак буде діагностовано приблизно в однієї людини з п’яти. Якщо врахувати також близьких родичів та людей, які доглядають за пацієнтами, наслідки онкологічного захворювання хоча б раз у житті відчують близько 92% населення світу.
Без посилення профілактики, ранньої діагностики та лікування до 2050 року кількість нових випадків раку може зрости до 35 мільйонів на рік.
У 2024 році в Європі було зареєстровано понад 4 мільйони нових випадків раку — близько 21% світової захворюваності.
Високі показники частково пов’язані зі старінням населення, поширеністю факторів ризику та кращими можливостями діагностики. Водночас навіть у європейських країнах зберігаються суттєві відмінності у швидкості встановлення діагнозу, доступності лікування та виживаності пацієнтів.
Для України ці висновки особливо актуальні. Війна, переміщення населення, кадрове навантаження та порушення маршрутів пацієнтів можуть призводити до пізнішого звернення і переривання лікування. У доповіді ВООЗ наголошується, що геополітична нестабільність та збройні конфлікти здатні нівелювати досягнення, накопичені системами охорони здоров’я протягом десятиліть.
Один із найважливіших акцентів звіту — своєчасна діагностика.
За даними ВООЗ, скорочення часу від появи симптомів до початку лікування може підвищувати виживаність на 5–10%. Такий ефект поширюється на значно більшу кількість пацієнтів, ніж ефект багатьох дороговартісних протипухлинних препаратів.
Чим раніше виявлено пухлину, тим вищі шанси на успішне лікування і тим меншими зазвичай є його вартість та складність. Саме тому важливими залишаються:
У Європейському регіоні програми ранньої діагностики на рівні первинної медичної допомоги впроваджені значно ширше, ніж у багатьох інших регіонах. Однак лише частина країн має чіткі нормативи очікування та повноцінні прискорені маршрути для пацієнтів із підозрою на рак.
ВООЗ розмежовує два поняття:
Скринінг — обстеження людей без симптомів із визначених вікових або ризикових груп.
Рання діагностика — швидке виявлення захворювання у людини, яка вже має певні симптоми.
Навіть у країнах із добре розвиненими скринінговими програмами через скринінг виявляють лише близько 5–8% усіх онкологічних захворювань. Тому не менш важливими є знання тривожних симптомів, своєчасний огляд та налагоджена система направлення пацієнтів.
Значна частина онкологічних захворювань пов’язана з факторами ризику, вплив яких можна зменшити. Серед них:
Водночас ВООЗ звертає увагу на погіршення глобальної ситуації з ожирінням і фізичною неактивністю. Близько 31% дорослих не дотримуються рекомендованого рівня фізичної активності, а серед підлітків цей показник сягає 80%.
Понад 80% країн світу вже мають окремі національні плани боротьби з раком. Однак лише 28% країн включили комплекс базової онкологічної допомоги до гарантованих державою пакетів медичних послуг.
Майже половина населення світу має обмежений доступ або взагалі не має належного доступу до базової онкологічної діагностики. Крім того, лише близько 14% людей, які потребують паліативної допомоги, фактично її отримують.
ВООЗ наголошує: ефективна онкологічна допомога неможлива без цілісної системи, у якій профілактика, первинна ланка, діагностика, хірургія, променева та медикаментозна терапія, реабілітація і паліативна допомога працюють як єдиний маршрут.
За результатами глобального опитування ВООЗ:
Приблизно половина пацієнтів та їхніх родин у світі зазнає так званих катастрофічних витрат на медичну допомогу. Навіть за наявності державного покриття важким тягарем стають транспортні витрати, втрата роботи або доходу та необхідність постійного догляду.
Організація визначає три основні напрями майбутніх змін:
Кращі спроможності — посилення кадрового потенціалу, діагностики, лікування, реєстрів і маршрутів пацієнтів.
Кращий захист — фінансові та соціальні гарантії для пацієнтів і родин, доступність допомоги незалежно від місця проживання та матеріального становища.
Краща цінність — спрямування ресурсів на втручання, які реально збільшують виживаність, зберігають функціональність і покращують якість життя.
Головний виклик сучасної онкології, за висновком ВООЗ, полягає вже не лише в нестачі знань. Найбільша проблема — розрив між тим, що ми знаємо, і тим, що реально впроваджуємо.
Для України це означає необхідність зберігати й розвивати спеціалізовану онкологічну допомогу, посилювати взаємодію із сімейними лікарями, формувати чіткі маршрути пацієнтів та приділяти особливу увагу профілактиці й виявленню раку на ранніх стадіях.
📖 Ознайомитися з повним звітом ВООЗ “Global status report on cancer 2026: The future we choose together” можна на офіційному сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я .
