Госпіталізація має залежати не лише від діагнозу, а насамперед від стану людини та допомоги, якої вона потребує.
КОЛИ ПОТРІБЕН СТАЦІОНАР?
Коли пацієнт має тяжкий або нестабільний стан, існує ризик швидкого погіршення, необхідні цілодобовий нагляд, постійний моніторинг, інтенсивна терапія, операція чи лікування, яке неможливо безпечно провести амбулаторно.
Водночас нові критерії — не автоматична формула. Остаточне рішення ухвалює лікар, враховуючи результати обстежень, супутні захворювання, ризик ускладнень і можливість безпечного лікування поза лікарнею.
Важливо, що до уваги можуть братися і соціальні обставини. Йдеться про ситуації, коли амбулаторне лікування може бути небезпечним або практично неможливим через:
- відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв’язку;
- ризик насильства;
- нездатність людини до самообслуговування та відсутність належного догляду;
- неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами;
- відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг удома;
- неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв’язку;
- відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.
У таких випадках можлива ТИМЧАСОВА ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ із залученням СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ і повторною оцінкою ситуації.