05.09.2026

5 вересня — День обізнаності про множинну мієлому

Щороку 5 вересня привертають увагу до множинної мієломи — злоякісного захворювання кровотворної системи, яке виникає внаслідок патологічного розмноження плазматичних клітин у кістковому мозку.

Множинна мієлома належить до онкогематологічних захворювань. Вона зустрічається рідше, ніж багато інших злоякісних новоутворень, однак потребує особливої уваги через складність ранньої діагностики та можливі серйозні ускладнення.

Що таке множинна мієлома?

Плазматичні клітини є частиною імунної системи та в нормі виробляють антитіла, які допомагають організму боротися з інфекціями.

При множинній мієломі ці клітини починають неконтрольовано розмножуватися в кістковому мозку. Унаслідок цього можуть порушуватися нормальне кровотворення, імунний захист, структура кісткової тканини та функція нирок.

Захворювання може призводити до:

  • анемії;
  • підвищеної втомлюваності та слабкості;
  • зниження імунного захисту та частих інфекцій;
  • болю в кістках, особливо у спині та ребрах;
  • підвищеної крихкості кісток і переломів;
  • порушень функції нирок;
  • інших системних ускладнень.

Чому множинну мієлому не завжди виявляють одразу?

Одна з особливостей захворювання полягає у тому, що його ранні прояви можуть бути неспецифічними.

Втома, слабкість, біль у спині, часті інфекції або зниження працездатності нерідко сприймаються як наслідок перевтоми, вікових змін, проблем опорно-рухового апарату чи інших хронічних захворювань.

Саме тому важливо не ігнорувати симптоми, які зберігаються тривалий час, посилюються або поєднуються між собою.

Які симптоми мають насторожити?

Підставою для звернення до лікаря можуть бути:

  • тривалий або незрозумілий біль у кістках чи спині;
  • постійна слабкість і втома;
  • анемія;
  • часті або повторні інфекції;
  • порушення функції нирок;
  • переломи після незначної травми;
  • незрозуміла втрата ваги;
  • стійкі відхилення у показниках аналізів крові.

Важливо розуміти, що наявність одного або кількох таких симптомів не означає автоматично наявність множинної мієломи. Подібні прояви можуть супроводжувати багато інших захворювань. Оцінити їх причину може лише лікар.

До якого лікаря звертатися?

Першим етапом може бути звернення до сімейного лікаря або терапевта.

Залежно від характеру скарг пацієнт також може первинно потрапити до нефролога, невролога, ортопеда-травматолога чи іншого спеціаліста.

Якщо клінічні прояви та результати обстежень дають підстави запідозрити захворювання кровотворної системи, пацієнта направляють до лікаря-гематолога або онкогематолога.

Саме гематолог проводить спеціалізовану оцінку, визначає необхідний обсяг дообстеження та встановлює або виключає діагноз.

Які обстеження можуть бути призначені?

Діагностика множинної мієломи є комплексною. Залежно від клінічної ситуації лікар може рекомендувати:

  • загальний аналіз крові;
  • біохімічний аналіз крові;
  • аналіз сечі;
  • дослідження специфічних білків крові та сечі;
  • електрофорез білків;
  • імунофіксацію;
  • визначення вільних легких ланцюгів;
  • рентгенологічні дослідження;
  • комп’ютерну томографію;
  • магнітно-резонансну томографію;
  • за показаннями — дослідження кісткового мозку.

Діагноз не встановлюється на підставі одного симптому чи одного лабораторного показника. Остаточний висновок робить лікар після комплексної оцінки клінічних, лабораторних та інструментальних даних.

Сучасні можливості лікування

Підходи до лікування множинної мієломи за останні роки суттєво змінилися.

Залежно від віку пацієнта, загального стану, стадії захворювання, супутньої патології та інших факторів можуть застосовуватися:

  • таргетна терапія;
  • імунотерапія;
  • протипухлинна медикаментозна терапія;
  • трансплантація стовбурових клітин;
  • підтримувальна терапія;
  • лікування кісткових ускладнень;
  • профілактика інфекцій;
  • корекція анемії;
  • контроль функції нирок та інших органів.

Сьогодні множинна мієлома у багатьох пацієнтів може тривалий час перебувати під контролем. Завдяки сучасним підходам до лікування пацієнти можуть роками зберігати активність, працездатність та належну якість життя.

Маршрут пацієнта при підозрі на множинну мієлому

Оптимальний маршрут можна умовно представити так:

сімейний лікар / терапевт → первинні обстеження → гематолог або онкогематолог → спеціалізована діагностика → встановлення діагнозу → визначення тактики лікування → подальше спостереження.

Головне — не намагатися самостійно встановити діагноз і не відкладати звернення до лікаря за наявності тривалих або незрозумілих симптомів.

Рання діагностика має значення

Своєчасне обстеження дозволяє швидше з’ясувати причину симптомів, встановити точний діагноз і, за необхідності, розпочати лікування.

Множинна мієлома є складним захворюванням, однак сучасна медицина має значно більше можливостей для її контролю, ніж раніше.

Діагностика дає відповіді та відкриває можливості для ефективного лікування.

Нагадуємо: уважність до власного здоров’я, своєчасне звернення до лікаря та дотримання рекомендацій фахівців є важливою частиною раннього виявлення та успішного лікування онкогематологічних захворювань.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Корисні посилання

linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram