14–16 жовтня 2026 року на Закарпатті відбулися ІХ з’їзд ГО «Українське товариство радіаційних онкологів» (УТРО) та науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання радіаційної онкології». Протягом трьох днів науковці, лікарі-практики, медичні фізики та представники професійної спільноти обговорювали розвиток променевого лікування в Україні, сучасні клінічні підходи, підготовку кадрів і міжнародну співпрацю. Приймаючою стороною заходу виступив Закарпатський протипухлинний центр.
У програмі з'їзду - очний та дистанційний формат, пленарні засідання, наукові дискусії і практикуми за участі фахівців з України, Швеції, Австрії, Швейцарії, Великої Британії та США. У центрі уваги були не лише результати досліджень, а й можливість упроваджувати сучасні стандарти лікування в українських закладах охорони здоров’я.
До організаційного комітету ввійшли директор Закарпатського протипухлинного центру, професор, доктор медичних наук, Андрій Русин та завідувачка відділення променевої терапії Ярина Федурця. Для закладу участь в організації з’їзду стала можливістю представити досвід модернізації радіотерапевтичної служби області та налагодити безпосередній професійний діалог із провідними спеціалістами.
У заході взяли участь представники обласної влади — заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Дем’янчук та заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Юлій Білоцерковець. У своїх коментарях вони наголосили на значенні доступності високотехнологічної онкологічної допомоги, оновлення медичного обладнання і співпраці влади, медичних закладів та наукової спільноти. Окремо відзначили роль Закарпаття як регіону, здатного приймати професійні події загальноукраїнського масштабу в умовах війни.
Андрій Русин підкреслив практичну цінність таких зустрічей: обмін досвідом дає лікарям можливість обговорити клінічні ситуації й професійні рішення, які складно передати лише через підручники чи наукові публікації. Для медиків це водночас навчання, професійний розвиток і можливість запроваджувати нові підходи у щоденній роботі.
Однією з важливих тем з’їзду стала еволюція променевої терапії в Україні. Президентка УТРО на момент відкриття з’їзду, доктор медичних наук, професор Валентина Іванкова нагадала, що професійне товариство було створено у 1999 році. За 27 років його діяльності суттєво змінилися як технологічні можливості, так і підходи до безпеки та індивідуалізації лікування.
Якщо раніше контактна променева терапія подекуди передбачала ручне розміщення джерел випромінювання, то сучасні системи брахітерапії забезпечують їх автоматизовану подачу й дистанційне керування процедурою. Водночас розвиток лінійних прискорювачів, комп’ютерної візуалізації та цифрового планування дає змогу точніше формувати зону опромінення й обмежувати дозове навантаження на здорові тканини.
Цей технологічний шлях став одним із наскрізних мотивів конференції: від історичного досвіду — до лікування за сучасними міжнародними стандартами.
Наукова програма охопила широкий спектр проблем радіаційної онкології: лікування раку молочної та передміхурової залоз, пухлин голови і шиї, головного мозку, онкогінекологічних захворювань, а також особливості променевої терапії у дітей.
Фахівці обговорювали гіпофракціонування — застосування меншої кількості сеансів із відповідно зміненою дозою за один сеанс, вдосконалення планування опромінення, оцінювання можливих ускладнень та індивідуальний вибір лікувальної тактики.
Керівниця Центру радіаційної онкології Національного інституту раку Марина Соколовська представила сучасні дані щодо вибору обсягу опромінення регіонарних лімфатичних вузлів у пацієнток із раком молочної залози після неоад’ювантного лікування. Такі питання мають безпосереднє клінічне значення: фахівці прагнуть забезпечити необхідний контроль захворювання та водночас уникати необґрунтованого опромінення здорових тканин.
Окрема увага приділялася ролі сучасної візуалізації, зокрема ПЕТ/КТ, у діагностиці, плануванні та оцінюванні результатів лікування. Розширення доступу до цього виду досліджень залишається важливим завданням для України.
Учасники також розглядали можливості внутрішньотканинної брахітерапії, інтервенційної радіології для полегшення болю, методи ядерної медицини, радіонуклідний моніторинг та підходи до ведення складних клінічних випадків.
Практичні заняття були присвячені передпроменевій підготовці й плануванню лікування, зокрема при невідкладних станах в онкології. Саме поєднання наукових доповідей із прикладними питаннями стало однією з особливостей з’їзду.
Велику увагу привернув виступ лікаря-радіаційного онколога із Харкова Сергія Артюха, присвячений високодозовій брахітерапії локалізованого раку передміхурової залози.
Він представив практичний досвід застосування методу, за якого джерело випромінювання тимчасово підводять безпосередньо до пухлинної ділянки через спеціальні провідники. Такий підхід дозволяє забезпечувати високу дозу в зоні лікування з контролем опромінення навколишніх органів. Показання до процедури визначаються індивідуально; вона є одним із можливих варіантів лікування для відібраних пацієнтів.
Окремою темою розмови стала робота харківських медиків в умовах повномасштабної війни. За словами Сергія Артюха, радіотерапевтична служба міста продовжувала надавати допомогу навіть у найскладніші періоди 2022 року.
Забезпечення резервного електроживлення, водопостачання та необхідних ресурсів стало умовою збереження безперервності лікування. Цей досвід нагадав учасникам з’їзду, що для радіаційної онкології важливі не лише обладнання й методики, а й стійкість усієї системи медичної допомоги.
Окремою практичною складовою конференції став досвід Закарпатського протипухлинного центру — єдиного спеціалізованого закладу області, що забезпечує променеву терапію онкологічним пацієнтам.
За останні роки відділення пройшло суттєве технічне переоснащення. У 2021 та 2022 роках тут встановлено два лінійні прискорювачі Varian Halcyon, які дозволили широко застосовувати сучасні високоточні методики дистанційного опромінення.
Підготовка пацієнтів проводиться із застосуванням спеціалізованого комп’ютерного томографа Philips Big Bore; для індивідуального розрахунку доз і супроводу лікування використовуються цифрові системи Eclipse та ARIA.
Фахівці застосовують 3D-конформну променеву терапію, IMRT, VMAT та IGRT — технології, які допомагають точно спрямовувати лікувальну дозу до визначеної мішені й контролювати положення пацієнта перед процедурою.
У 2025 році можливості закладу розширилися завдяки встановленню сучасного апарата Bravos для високодозової брахітерапії.
Ця технологія на Закарпатті вже впроваджена: сьогодні її застосовують передусім при онкогінекологічних захворюваннях. Як повідомила завідувачка відділення Ярина Федурця, наступним кроком планується освоєння брахітерапії раку передміхурової залози та розширення переліку клінічних показань до використання обладнання. Йдеться про перспективний напрям, який ще належить запровадити в практичну роботу.
За даними закладу, щодня променеве лікування на різних видах обладнання проходять близько 150 пацієнтів.
У 2021–2025 роках у відділенні проліковано 6 870 пацієнтів, з них 4 364 — із застосуванням лінійних прискорювачів. Лише у 2025 році променеву терапію отримали 1 440 пацієнтів, із яких 1 151 лікувався на прискорювачах.
Допомогу отримують і жителі інших областей України. Променеве лікування за медичними показаннями надається безоплатно для пацієнтів у межах Програми медичних гарантій; його оплачує Національна служба здоров’я України.
Окремий блок з’їзду було присвячено кадровому забезпеченню та реформуванню професійної освіти.
Професор Павло Король, який представляє Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, розповів про розвиток спеціальності «радіаційна онкологія», підготовку лікарів і наближення освітніх підходів до європейських вимог.
Сучасна радіотерапія потребує фахівців, які володіють знаннями з клінічної онкології, променевої візуалізації, ядерної медицини та основ медичної фізики.
Керівник відділення медичної фізики Національного інституту раку Руслан Зелінський наголосив на ролі медичного фізика в лікувальному процесі.
Саме ці фахівці беруть участь у розрахунку та перевірці планів опромінення, дозиметричному контролі й забезпеченні якості роботи обладнання.
На з’їзді обговорювали формування повноцінних освітніх програм та професійного статусу медичних фізиків в Україні. Від розвитку цієї спеціальності безпосередньо залежать безпека, точність і доступність сучасної променевої терапії.
Завершенням триденної роботи став пленум товариства, на якому підбили підсумки професійних обговорень та окреслили подальші завдання.
Однією з головних подій ІХ з’їзду стало обрання новим президентом ГО «Українське товариство радіаційних онкологів» Сергія Артюха — лікаря, науковця та представника харківської школи радіаційної онкології.
Серед пріоритетів нового керівника — подальший розвиток професійної організації та посилення її інтеграції в міжнародну спільноту радіаційних онкологів.
Така співпраця відкриває можливості для обміну клінічним досвідом, спільного навчання та швидшого впровадження доказових підходів у медичну практику.
Для Закарпатського протипухлинного центру проведення з’їзду стало важливою нагодою представити результати розвитку променевої терапії в області, долучитися до обговорення майбутніх стандартів лікування та зміцнити професійні зв’язки з колегами з різних регіонів України й з-за кордону.
Головний результат таких зустрічей вимірюється не лише кількістю доповідей, а й тим, наскільки нові знання та практики стають доступними пацієнтам.
Колектив Закарпатського протипухлинного центру дякує організаторам, доповідачам і всім учасникам ІХ з’їзду УТРО за професійний діалог та співпрацю.
Вітаємо Сергія Артюха з обранням на посаду президента товариства і бажаємо результативної роботи задля розвитку радіаційної онкології України.
Фото та публікація Закарпатської обласної ради
Фото та публікація Закарпатської обласної державної адміністрації
