Рак молочної залози залишається найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок Закарпаття. Попри розвиток сучасних методів діагностики та лікування, понад 40% випадків в області виявляють уже на III–IV стадіях. Чому жінки звертаються по допомогу запізно, наскільки доступними є профілактичні обстеження та які можливості лікування існують сьогодні — ці питання обговорили під час брифінгу, що відбувся 19 жовтня в Ужгороді напередодні Всеукраїнського дня боротьби з раком молочної залози.
У брифінгу взяли участь директор КНП «Закарпатський протипухлинний центр» ЗОР Андрій Русин та керівниця громадської організації «Амазонки Закарпаття» Наталія Шаульська.
Рак молочної залози є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань у світі. За інформацією, наведеною у матеріалах брифінгу, щороку його діагностують у мільйонів людей.
В Україні у 2025 році зареєстровано 12 022 нові випадки раку молочної залози, зокрема 11 938 — у жінок та 84 — у чоловіків. Протягом року від цього захворювання померли 3 438 людей.
Ситуація на Закарпатті також викликає занепокоєння.
У 2025 році в області зареєстровано 244 нові випадки раку молочної залози. У структурі злоякісних новоутворень серед жінок цей діагноз посідає перше місце — на нього припадає 18,5% усіх онкологічних захворювань.
Особливо тривожним залишається показник пізнього виявлення: у 40,2% пацієнток захворювання діагностують уже на III–IV стадіях.
Протягом 2025 року від раку молочної залози в області померли 109 жінок. Показник однорічної летальності на Закарпатті становить 9,8%, тоді як середній по Україні — 6,9%.
Водночас станом на 1 січня 2026 року на онкологічному обліку в області перебували 4 126 жінок із діагнозом раку молочної залози. Із них 2 882, або 69,8%, перебувають на обліку понад п'ять років.
Ці дані свідчать як про значний тягар захворювання, так і про важливість своєчасного лікування та подальшого медичного спостереження.
Однією з головних проблем залишається несвоєчасне звернення по медичну допомогу. Часто жінки не проходять рекомендовані обстеження, оскільки не мають скарг, відкладають візит до лікаря через щоденні справи або бояться почути онкологічний діагноз.
Однак рак молочної залози на ранніх стадіях може розвиватися без болю та виражених симптомів. Саме тому очікування перших ознак захворювання може призвести до втрати дорогоцінного часу.
«На жаль, на сьогоднішній день залишається дуже високою занедбаність захворювання. Більше 40% виявляється в пізніх стадіях, коли вже важче лікувати, дорожче лікувати і гірші результати цього лікування», — наголосив директор Закарпатського протипухлинного центру Андрій Русин.
За його словами, важлива роль у ранньому виявленні захворювання належить первинній ланці медичної допомоги.
«Треба виявити групи ризику, вчасно скерувати пацієнта до відповідного спеціаліста, і далі ми вже будемо займатися питаннями лікування», — зазначив керівник закладу.
Див. пряма мова професор, д. мед.н. Андрій РУСИН
Проте проблему пізньої діагностики не можна пояснювати виключно недостатньою увагою жінок до власного здоров'я.
Важливе значення мають доступність мамографічних обстежень, належне забезпечення медичних закладів обладнанням і фахівцями, організація скринінгу та ефективна взаємодія сімейних лікарів зі спеціалізованими закладами.
Особливої уваги потребують жінки старших вікових груп та мешканки віддалених населених пунктів області, для яких відстань до діагностичного закладу може стати додатковою перешкодою.
За даними медичних закладів області, протягом 2025 року на Закарпатті проведено 11 180 мамографічних та 6 169 ультразвукових досліджень молочних залоз.
Показник мамографічних обстежень становить 263 на 10 тисяч жіночого населення області, тоді як середній показник по Україні — 267.
До визначеної у звітних матеріалах групи ризику на Закарпатті належать 107 944 жінки, з яких 60 550 — віком 50–69 років.
Отже, одним із пріоритетних завдань залишається розширення охоплення жінок профілактичними обстеженнями.
Під час брифінгу Андрій Русин звернув увагу на необхідність розвитку мамографічного скринінгу. За його словами, для повноцінного охоплення цільових груп населення області необхідно суттєво розширювати діагностичні можливості.
Водночас мамографія залишається основним методом рентгенологічного скринінгу раку молочної залози. Ультразвукове дослідження застосовують за відповідними показаннями, зокрема для уточнення виявлених змін, але воно не є універсальною заміною мамографії.
Забезпечення доступності ранньої діагностики потребує не лише придбання обладнання, а й належного фінансування роботи діагностичних підрозділів, технічного обслуговування апаратури, підготовки фахівців та організації маршруту пацієнток.
Раннє виявлення раку повинно бути не лише медичною рекомендацією, а реально доступною послугою для кожної жінки, яка її потребує.
Профілактика та своєчасне виявлення раку молочної залози починаються з оцінювання індивідуальних ризиків.
Відповідно до рекомендацій, наведених у матеріалах брифінгу:
У разі появи ущільнення в молочній залозі, зміни її форми, втягнення соска, змін шкіри або незвичних виділень потрібно звернутися до лікаря незалежно від віку та дати попереднього обстеження.
Важливо пам'ятати, що відсутність випадків раку молочної залози в родині не означає відсутності ризику захворювання.
Поряд із необхідністю розширення охоплення профілактичними обстеженнями важливим напрямом залишається впровадження сучасних діагностичних технологій.
У Закарпатському протипухлинному центрі встановлюють новий мамографічний апарат із функцією томосинтезу та спеціальною приставкою для проведення прицільної біопсії.
Томосинтез дозволяє отримувати пошарові зображення тканин молочної залози, що допомагає лікарям точніше оцінювати підозрілі зміни.
Як повідомив Андрій Русин, нове обладнання розширить можливості проведення біопсії невеликих утворень, зокрема розміром менш ніж один сантиметр.
Це особливо важливо для своєчасного уточнення діагнозу, адже раннє виявлення злоякісної пухлини дає більше можливостей для ефективного лікування.
Крім того, у закладі протягом останнього періоду приблизно на 90% оновлено лабораторне обладнання, що сприяє підвищенню діагностичних можливостей центру.
Сьогодні рак молочної залози лікують із застосуванням комплексу сучасних методів, вибір яких залежить від стадії захворювання, морфологічного типу пухлини, її біологічних характеристик та загального стану пацієнтки.
Закарпатський протипухлинний центр забезпечує основні напрями спеціалізованої онкологічної допомоги:
Хірургічне лікування. Залежно від стадії захворювання та клінічних показань можуть проводитися органозберігальні операції або більш об'ємні хірургічні втручання.
Хіміотерапія. Застосовується до або після оперативного лікування, а також за інших клінічних показань, зокрема при поширених формах захворювання.
Променева терапія. У центрі використовують сучасні лінійні прискорювачі, які дозволяють проводити високоточне опромінення з максимальним можливим захистом навколишніх здорових тканин.
Гормональна терапія. Є важливою складовою лікування гормонозалежних форм раку молочної залози.
Окреме значення має морфологічна та імуногістохімічна діагностика. Визначення гормональних рецепторів та інших біологічних маркерів дозволяє лікарям обирати оптимальну тактику лікування.
Андрій Русин наголосив, що в закладі імуногістохімічні дослідження застосовують уже багато років і вони є необхідною складовою планування терапії.
Таким чином, лікування визначається не лише стадією захворювання, а й індивідуальними характеристиками пухлини.
У 2025 році, за звітними матеріалами, 181 жінка з уперше встановленим діагнозом пройшла необхідний курс лікування.
Медична допомога, передбачена Програмою медичних гарантій, надається пацієнтам безоплатно відповідно до умов відповідних пакетів НСЗУ.
Боротьба з раком молочної залози не завершується хірургічним втручанням, курсом хіміотерапії чи променевого лікування.
Для багатьох жінок не менш складним стає наступний етап — фізичне та психологічне відновлення, повернення до звичного життя, роботи й родини.
Після оперативних втручань можуть виникати обмеження рухливості плечового суглоба, лімфатичні набряки та інші ускладнення, які потребують спеціалізованої реабілітаційної допомоги.
Важливою складовою підтримки пацієнток є співпраця Закарпатського протипухлинного центру з громадською організацією «Амазонки Закарпаття», яка об'єднує жінок із досвідом подолання онкологічного захворювання.
Під час брифінгу керівниця організації Наталія Шаульська розповіла про діяльність об'єднання, допомогу жінкам після мастектомії, питання протезування та необхідність розвитку доступної реабілітації.
Зокрема, вона звернула увагу на фінансові труднощі, з якими стикаються пацієнтки під час відновлення, та потребу розширювати можливості отримання відповідних реабілітаційних послуг.
Окремо Наталія Шаульська розповіла про багаторічну співпрацю організації з ужгородським фітнес-клубом, де для жінок, які перенесли операції з приводу раку молочної залози, організовано безоплатні заняття, спрямовані на фізичне відновлення. Такі заняття проводяться з урахуванням медичних рекомендацій.
Важливим напрямом діяльності «Амазонок Закарпаття» залишається також інформування жінок про можливості забезпечення засобами протезування та підтримка тих, хто тільки розпочинає свій шлях лікування.
«Дуже добре, що завдяки тісній співпраці нашої громадської організації із лікарями протипухлинного центру жінки відчувають, що вони не залишаються один на один зі своєю проблемою», — зазначила Наталія Шаульська.
За її словами, спілкування з жінками, які вже пройшли лікування, допомагає подолати страх перед діагнозом, краще зрозуміти подальші кроки та знайти необхідну підтримку.
Проблема пізньої діагностики раку молочної залози потребує комплексного вирішення.
З одного боку, важливо формувати культуру регулярного піклування про здоров'я, пояснювати необхідність рекомендованих обстежень і долати страх перед зверненням до онколога.
З іншого — система охорони здоров'я повинна забезпечувати доступність діагностики, ефективну маршрутизацію пацієнток, належне фінансування медичних послуг та можливість своєчасно розпочати лікування після підтвердження діагнозу.
Важливе значення має взаємодія сімейних лікарів, центрів первинної медичної допомоги, діагностичних підрозділів, спеціалізованих онкологічних закладів і громадських організацій.
Всесвітня організація охорони здоров'я визначила глобальну мету — щорічно знижувати смертність від раку молочної залози на 2,5%. Досягнення цієї мети могло б дозволити запобігти приблизно 2,5 мільйона смертей у світі до 2040 року.
Для Закарпаття одним із головних пріоритетів залишається зменшення частки захворювань, виявлених на пізніх стадіях.
20 жовтня — Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. Проте говорити про важливість ранньої діагностики необхідно не лише впродовж одного дня чи місяця.
За кожним своєчасно проведеним обстеженням стоїть можливість виявити хворобу раніше. За кожним вчасно встановленим діагнозом — шанс на менш травматичне та ефективніше лікування.
Підсумовуючи виступ, керівниця ГО «Амазонки Закарпаття» Наталія Шаульська наголосила на простій, але надзвичайно важливій думці:
«Турбуватися про себе, турбуватися про своє здоров'я — це не егоїзм».
Закарпатський протипухлинний центр закликає жінок не відкладати рекомендовані обстеження, звертатися до сімейних лікарів для оцінювання ризиків та не залишати без уваги будь-які підозрілі зміни у молочних залозах.
Раннє виявлення раку молочної залози дає більше можливостей для успішного лікування. А забезпечити його доступність — спільне завдання пацієнтів, медиків та всієї системи охорони здоров'я.
Відеозапис брифінгу до Всеукраїнського дня боротьби з раком молочної залози
