Напередодні початку Рожевого жовтня — місяця особливої уваги до профілактики та раннього виявлення раку молочної залози — в ефірі Українського Радіо говорили про те, що справді важливо знати кожній жінці.

Гостею ефіру стала Христина ФУТЬКО , завідувачка денного стаціонару Закарпатського протипухлинного центру. Разом із ведучою Мар’яною ЛОШАК говорили про перші симптоми, мамографію, страх перед обстеженнями, поширені міфи та про те, чому в онкології не варто чекати, доки «заболить».
Публікуємо основні запитання та відповіді з розмови.

• Чому у жовтні ми знову говоримо про рак молочної залози? Здається, про це вже сказано дуже багато.
  — Інформації справді багато. Але у своїй роботі ми й досі чуємо від жінок: «Я помітила зміни давно, але боялася звернутися».
  Саме тому Рожевий жовтень — це не просто рожеві стрічки чи інформаційна кампанія. Це ще одна можливість нагадати жінкам: не потрібно чекати болю і не потрібно чекати, поки проблема стане очевидною.
  Сучасна медицина має значно більше можливостей допомогти, коли захворювання виявлене своєчасно.
• Головне!

  Мета Рожевого жовтня — не налякати жінку раком. Мета — щоб страх не завадив їй вчасно звернутися.
   
  • Якщо груди не болять і нічого не турбує — чи означає це, що все добре?

  — Ні. І це одна з найважливіших речей, яку потрібно пам’ятати.
  На ранніх етапах рак молочної залози дуже часто не болить. Саме тому не можна орієнтуватися лише на власне самопочуття.
  Є дві різні ситуації. Перша — жінка почувається добре і проходить рекомендовані профілактичні обстеження. Друга — вже з’явилася певна зміна: ущільнення, виділення із соска, втягнення шкіри чи інший симптом. Тоді потрібно не чекати, а звернутися до лікаря та з’ясувати причину.
  Правило «не болить — значить усе добре» в онкології не працює.

   

  • Які зміни у молочній залозі не можна ігнорувати?

  Є кілька основних сигналів, на які варто звернути увагу:

  • - нове ущільнення або потовщення у молочній залозі;
  • - зміна форми чи розміру грудей;
  • - втягнення соска, якого раніше не було;
  • - незвичні, особливо кров’янисті, виділення із соска;
  • - втягнення або зміна поверхні шкіри;
  • - почервоніння чи набряк;
  • - поява так званої «лимонної кірки»;
  • - зміни соска або шкіри навколо нього;
  • - ущільнення чи збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій ділянці.

  Водночас важливо розуміти: будь-яка така зміна ще не означає рак. Але самостійно визначити її природу неможливо.

  Нова зміна у грудях — не привід поставити собі діагноз. Це привід перевірити.

   

  • Чи часто жінки бачать зміни, але довго не звертаються?

  — Такі ситуації, на жаль, трапляються. І вони непоодинокі.
  Жінка може відчути ущільнення, але воно не болить. Вона думає: «Можливо, мине». Проходить місяць, два, іноді більше. Саме тому я завжди прошу: не орієнтуйтеся на біль.
  Для лікаря набагато краща ситуація — провести обстеження і сказати жінці: «Це доброякісна зміна, все добре», ніж через кілька місяців почути: «Я знала, що щось не так, але боялася прийти».

   

  • Коли жінці варто робити мамографію?

  — У межах Програми медичних гарантій мамографічне обстеження за направленням лікаря передбачене, зокрема, для жінок від 40 років, а також для пацієнток, які належать до груп ризику.

  Але дуже важливо відрізняти профілактичне обстеження  від ситуації, коли вже є симптоми.

  Якщо жінці, наприклад, 35 років і вона виявила ущільнення, їй не потрібно чекати 40 років. За наявності змін звертатися до лікаря потрібно  незалежно від віку.

  40 років — це не вік, після якого потрібно починати хвилюватися. Це один з орієнтирів для планового мамографічного обстеження в межах Програми медичних гарантій.

   

  • Якщо щороку робити УЗД молочних залоз, мамографія вже не потрібна?

  — УЗД та мамографію не потрібно протиставляти. Це різні методи, і вони дають лікарю різну інформацію.
  УЗД може бути дуже корисним, особливо у молодших жінок або для уточнення певних змін. Мамографія має свої можливості та дозволяє виявляти зміни, яких жінка сама може не відчувати.
  Тому не варто самостійно вирішувати: «Я роблю тільки УЗД» або «мені потрібна лише мамографія».
  Оптимальний метод залежить від віку, структури молочної залози, наявності симптомів та індивідуального ризику.
  УЗД не замінює мамографію у всіх ситуаціях, а мамографія не робить УЗД непотрібним.

   

  • Деякі жінки бояться мамографії через опромінення. Чи варто через це відмовлятися від обстеження?

  — Мамографія справді є рентгенологічним методом. Саме тому існують медичні показання та рекомендовані інтервали проведення дослідження.
  Не потрібно робити мамографію хаотично «про всяк випадок». Але й відмовлятися від рекомендованого лікарем обстеження тільки через слово «рентген» також не варто.

   

  • • Якщо у моїй родині ніхто не хворів на рак молочної залози, ризику немає?— Ні. Сімейна історія важлива, але її відсутність не означає відсутності ризику.
      Тому фраза «у нас у родині ніхто не хворів» не повинна бути причиною відмовлятися від рекомендованих профілактичних обстежень.
      Спадковість має значення, але її відсутність не є страховкою від раку.

    •  

    • Жінка знайшла ущільнення. Що їй робити?

    — Перше — НЕ ПАНІКУВАТИ!
    Друге — не ставити собі діагноз за інформацією з інтернету.
    Третє — не масажувати, не гріти й не намагатися лікувати ущільнення самостійно.
    І четверте — ЗАПИСАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ .
    Більшість таких утворень можуть виявитися доброякісними. Але визначити це лише пальпацією неможливо.

    • Якщо на мамографії щось знайшли — це вже рак?

    — Ні. Виявлена зміна ще не є остаточним діагнозом.
    Іноді потрібно провести додаткові мамографічні проєкції, УЗД, отримати консультацію профільного спеціаліста. Якщо зміна викликає підозру, лікар може рекомендувати біопсію.
    Лише після необхідного комплексу обстежень можна говорити про остаточний діагноз.
    Знахідка на мамографії ще не означає рак. Це означає, що цю зміну потрібно правильно оцінити.

     

    • Чи правда, що біопсія може «розбудити» або «рознести» пухлину?

    — Це один із міфів, з яким лікарі досі стикаються.
    Біопсія — стандартний етап діагностики підозрілих новоутворень. Дослідження тканини дозволяє встановити, чи є пухлина злоякісною, а якщо так — визначити її біологічні характеристики.
    Це принципово важливо, адже сучасне лікування підбирається не просто за принципом «є рак», а відповідно до конкретного типу пухлини.

     

    • Якщо підтвердили рак молочної залози — груди обов’язково видаляють?

    — Ні. Сьогодні не існує одного однакового лікування для всіх жінок.
    Тактика залежить від розміру та розташування пухлини, стадії, біологічного типу та інших характеристик.
    Можуть застосовуватися хірургічне лікування, променева терапія, хіміотерапія, гормональна терапія, таргетна терапія або їх поєднання. У частини пацієнток можливі органозберігаючі  операції. Лікування завжди визначається індивідуально.

     

    • Ви очолюєте денний стаціонар. Що це означає для жінки, яка проходить лікування?

    — Дуже важливо змінювати уявлення, що онкологічне лікування обов’язково означає постійне перебування в лікарні.
    Частину системного лікування пацієнтки можуть отримувати в умовах денного стаціонару.
    Жінка приходить до закладу, проходить необхідний огляд і контроль показників, отримує призначене лікування, а за відсутності показань до цілодобового стаціонарного перебування повертається додому.
    Для багатьох пацієнток це важливо і психологічно: вони можуть продовжувати залишатися у звичному середовищі та бути поруч зі своєю родиною.

     

    • Що лікарю найважче чути від жінки, яка вперше звертається?

    — Напевно: «Я давно знала, що щось не так, але боялася прийти».
    Я хочу, щоб жінки розуміли: лікар не буде сварити за те, що ви прийшли «даремно».
    Для нас набагато краща ситуація — провести обстеження і сказати: «Усе добре», ніж зустрітися через кілька місяців із проблемою, яку можна було почати вирішувати раніше.

     

    Бліц із лікарем

    — Чи кожне ущільнення — це рак? 
    — Ні. Більшість ущільнень не є злоякісними. Але будь-яку нову зміну потрібно обстежити.

    — Рак молочної залози обов’язково болить? 
    — Ні. На ранніх стадіях він може бути абсолютно безболісним.

    — Чи можна захворіти, якщо в родині ніхто не мав раку молочної залози? 
    — Так. Відсутність сімейної історії не виключає ризику.

    — Чи хворіють на рак молочної залози чоловіки? 
    — Так, хоча значно рідше. Приблизно 0,5–1% випадків припадає на чоловіків.

    — Чи може удар у груди спричинити рак? 
    — Травма не вважається причиною раку молочної залози.

    — Бюстгальтер із кісточками може викликати рак? 
    — Переконливих доказів такого зв’язку немає.

    — Антиперспіранти спричиняють рак молочної залози? 
    — Переконливих доказів цього немає.

    — Якщо груди маленькі, ризик нижчий? 
    — Ні. Розмір молочних залоз не захищає від раку.

    — Якщо жінка годувала грудьми, вона захищена? 
    — Грудне вигодовування може бути одним із факторів зниження ризику, але не робить його нульовим.

    — Чи потрібно регулярно самостійно промацувати груди? 
    — Важливо знати, як ваші груди зазвичай виглядають і відчуваються, щоб помітити нову зміну. Але самообстеження не замінює рекомендованих обстежень.

    — Чи можна пройти мамографію безоплатно? 
    — Так. У межах Програми медичних гарантій — у закладі, який має відповідний договір із НСЗУ, за електронним направленням. Для пакета мамографії однією з підстав є вік від 45 років або належність до групи ризику.

    І головне — що зробити після цієї розмови?

— Якщо ви давно думаєте: «Мені потрібно обстежитися», але постійно відкладаєте — не залишайтеся зі своїм страхом наодинці.Обстеження не створює проблему. Воно дає відповідь.
Якщо все добре — ви отримаєте спокій. Якщо будуть виявлені зміни — лікарі зможуть визначити подальші кроки.
Тому цього жовтня зробіть одну просту річ для себе: якщо давно відкладали обстеження — запишіться.
І, можливо, сьогодні запитайте маму, сестру чи подругу:
«А ти давно обстежувалася?»
Турбота про себе — це не егоїзм. І профілактика не повинна починатися тоді, коли вже щось болить.